Попередження булінгу в учнівському середовищі

 

Ольшаницький заклад  загальної середньої освіти

Рокитнянської селищної ради

Білоцерківського району Київської області

 

 

 

 

Просвітницька програма

Попередження булінгу

в учнівському середовищі

 

 

 

 

Укладач:

Пахаленко І.А.

практичний психолог

Ольшаницького ЗЗСО

 

 

 

 

 

Ольшаниця

2021

Попередження булінгу в учнівському середовищі: просвітницька програма/ уклад. І. Пахаленко, - Ольшаниця, 2021, - с.76

Рекомендовано методичною радою

Ольшаницького закладу загальної середньої освіти

Рокитнянської селищної ради

Білоцерківського району Київської області

протокол № 3 від 25.10.2021 року

 

 

Рецензенти:

Хорунжа К.І., консультант ЦПРПП Рокитнянської селищної ради.

Танцюра А.І., заступник директора з навчально-виховної роботи Ольшаницького ЗЗСО Рокитнянської селищної ради.

 

Цькування учнів з боку однолітків, так званий булінг, сьогодні одна з найбільш поширених проблем освітніх організацій, яка істотно збільшує ризик суїциду серед підлітків; зниження успішності, емоційних і невротичних проблем.

З метою висвітлення особливостей явища булінгу в шкільному колективі, профілактики даного явища та формування негативного ставлення до булінгу була розроблена програма «Попередження булінгу в учнівському середовищі»

У ній вміщено навчально-тематичний план та розробки просвітницьких занять.

Для активної реалізації профілактичного впливу обрано переважно тренінгову форму проведення занять, оскільки це дає можливість здійснити більш глибше проникнення у внутрішній світ підлітків та здійснити в ньому продуктивні перетворення.

Просвітницьку програму адресовано класним керівникам та працівникам психологічної служби загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

ЗМІСТ

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА…………………………………………...4

1. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН………………………………..8

2. ЗМІСТ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ПРОГРАМИ

2.1. Заняття «Знайомство з поняттям «булінг»»……………………..…10

2.2. Заняття «Булінг та його види»………………………………………15

2.3. Заняття  «Соціальна структура булінгу»……………………………20

2.4. Заняття «Відповідальна  і безпечна поведінка»……………….……25

2.5. Заняття «Як розпізнати булінг»……………………………………...29

2.6. Заняття «Безпечна школа»……………………………………………35

2.7. Заняття «Вчимося толерантності»…………………………………...38

2.8. Заняття «Як уникнути булінгу»……………………………………...40

2.9. Заняття «Ми всі різні, але всі рівні»………………………………...44

2.10. Заняття «Негативне ставлення до булінгу»…………………….…47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………..…52

ДОДАТКИ……………………………………………………………………54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Насилля у школі – проблема, про яку довгий час було не прийнято говорити. Одним із аспектів проблеми насилля є жорстоке поводження з дітьми та нехтування їхніми інтересами, та, як наслідок, насилля в стосунках між дітьми. Поведінка, спрямована на утвердження своєї влади над кимось або чимось, стає усе більш розповсюдженою. Проблему булінгу почали досліджувати зовсім недавно, у 60–70-х роках ХХ ст., коли суспільство замислилося над існуванням зв’язку між явищами девіантної та агресивної поведінки в соціумі та тим, як людина виховується, зростає та навчається протягом шкільних років, та почало усвідомлювати важливість вивчення причин та наслідків цього явища, щоб в результаті мати важелі впливу та контролю над ситуацією. Діти та підлітки є найбільш вразливою категорією, вони соціалізуються, формують власну систему сприйняття світу, систему цінностей та пріоритетів, навчаються різним моделям поведінки, і, на жаль, булінг стає однією з таких моделей.

Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для  організованих дитячих колективів, у першу чергу, школи.

Суть булінгу вбачають все-таки не в самій агресії або злості кривдника, а в презирстві, зневазі — сильному почутті відрази до покірливого, того, хто ніби не заслуговує на повагу. Це дозволяє кривдникам шкодити без почуття провини, співчуття чи емпатії. Кривдник надає собі привілеї домінантності, контролю, права виключення та ізоляції жертв.

Також значну роль у процесі булінгу відіграють спостерігачі, яких, за дослідженнями, 88% від усіх дітей долучається до кривдника, інша аудиторія  підбурює його до подальшого знущання, і лише від 10 до 20% намагаються якось допомогти, коли над кимось знущаються. Потерпілий не здатен ефективно захищати себе, тому певною мірою беззахисний перед кривдником або їх групою. Кривдник не припиняє свої дії після того, коли йому так скажуть батьки чи вчителі, він наступного разу просто «не попадеться на гарячому».

Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви, агресія має тенденцію повторюватися, при цьому відповідь жертви показує, як сильно її зачепило те, що відбувається.

Найчастіше жертвами шкільного цькування стають діти , які мають:

-         фізичні недоліки або вади ;

-         страх перед школою;

-         низький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;

-         особливості зовнішності – руде волосся, веснянки…

-         особливості поведінки – замкнути або імпульсивні;

Булінг різноманітний, це не лише фізична агресія, найчастіше – психологічна.

Найчастіше агресорами (ініціаторами цькування - булерами) є діти з нарцистичними рисами характеру. Основна особливість «нарциса» – прагнення до влади, самоствердження за рахунок інших. Бути «крутим», мати авторитет серед ровесників, як людини, якій ніхто нічого не може зробити. «Ти мені нічого не зробиш» - приховане за усією поведінкою цього учня послання. Щодо них у суспільстві існують певні стереотипи, наприклад, кривдник — задиркуватий хлопець, з посередніми успіхами в навчанні та з впливовим статусом серед ровесників, а жертву уявляють беззахисною, замкненою, з вузьким колом друзів та невисоким статусом. Однак типів існує безліч, вони часто поєднуються, наприклад, кривдники бувають більш відповідальними за інших в усвідомленні своєї поведінки та більш чутливими до виправної терапії. Характеризуючи кривдника як учасника процесу булінгу, виділяють ряд типів поведінки:

1) дитина зазвичай поводить себе в соціально прийнятний спосіб, піклується про інших, має непогані успіхи в навчанні. Однак іноді поводиться непередбачувано, нехарактерно, принижує інших учнів, хоча й схильна бути відповідальною та піддається вихованню.

2) дитина приваблива, не відчуває браку матеріальних речей, має непогані оцінки, друзів, гарні лідерські якості, але знущається з інших — ніби випадає зі звичайних стереотипів. Це пояснюється тим, що не завжди враження про дитину співпадають з тим, якою вона є насправді, адже багатьом дітям важко справлятися зі своїм персональним розвитком та самоповагою, а тим паче з очікуваннями, що покладають на них батьки та інші люди. Вони ніби вдягають маску хороброї дитини.

3) «статусний» тип кривдника проявляється у показовості булінгу, намаганні завжди бути на «сцені», завоювати аудиторію спостерігачів, їхні лестощі та підлабузництво.

4) тип кривдника «у повному озброєнні» має стійкі наміри чинити булінг, особливо в разі відсутності сторонніх поглядів, у той же час намагається ввести в оману та всіляко привабити інших, зокрема дорослих. Вони занурюють свої почуття настільки глибоко, що самим їм стає важко їх ідентифікувати. Досить часто добре розуміють стан іншої людини та вміють користуватися цим, помічають вразливі сторони потенційної жертви.

5) імпульсивно-агресивні кривдники, які мають слабкі соціальні навички, абсолютно непередбачувані, агресивні реакції навіть на слабку провокативну поведінку, звинувачують інших, а головне, часто мають проблеми у розвитку, зокрема зі здатністю до навчання.

        Актуальність та доцільність програми: цькування дітей з боку однолітків, так званий булінг, сьогодні одна з найбільш поширених проблем освітніх організацій, яка істотно збільшує ризик суїциду серед підлітків; призводить до ескалації агресії і насильства в колективі, зниження успішності, емоційних і невротичних проблем.

Мета програми: висвітлення особливостей явища булінгу в шкільному колективі, актуалізація даної проблеми та формування негативного ставлення до булінгу.

Завдання програми:

· ознайомлення з поняттям булінгу, його видами та проявами;

· навчання учнів конструктивним формам спілкування, поведінкових реакцій;

· зменшення деструктивних елементів у поведінці;

· творче вирішення конфліктних ситуацій;

· усвідомлення і прийняття відмінностей;

· розвиток адекватного рівня самооцінки й самоконтролю;

· формування навичок саморегуляції, внутрішніх афективних процесів та емоційної адекватності у контактах підлітків з навколишнім світом;

· підвищення рівня самосвідомості учнів, встановлення зв’язку із власним внутрішнім «я» та один з одним.

   Етапи програми:

І етап — попередня діагностика для виявлення клімату в учнівському колективі, випадків булінгу.

II етап — профілактичний  (10 занять) - висвітлення особливостей явища булінгу в шкільному колективі, профілактика даної проблеми та формування негативного ставлення до булінгу.

III етап — підсумковий  (повторна діагностика за результатами проведеної профілактичної роботи).

 Вік учасників: 13-14 років.

Програма включає 10 занять, тривалість занять — 1 година; кількість дітей у групі — 10-15.

Методи моніторингової оцінки:

- Анкета «Соціометрія» (додаток 1).

- Анкета «Клімат у колективі» (додаток 2).

- Тест «Виявлення агресивності» (додаток 3).

- Aнкета  «Моє життя в сім’ї та школі» (додаток 4).

        Засоби відстеження ефективності програми здійснюються за допомогою повторної діагностики, під час якої визначається рівень агресивності й тривожності. Використовуються ті самі методики, що й для первинної діагностики.

Навчально - тематичний  план

№ п/п	Зміст	Кількість годин
1.	Заняття 1 «Знайомство з поняттям «булінг» Мета заняття: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу, формувати нетерпимість до проявів агресії, розвивати співчутливе ставлення до жертв насилля, навички надання і отримання допомоги.	1
2.	Заняття 2 «Булінг та його види» Мета заняття: ознайомити з поняттям булінгу, його видами та проявами, розвивати навички конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, виховувати почуття емпатії.	1
3.	Заняття 3 «Соціальна структура булінгу» Мета заняття: поглибити знання про булінг, формувати нетерпимість до проявів агресії, вчити розв’язувати конфліктні ситуації без застосування психологічного та фізичного насилля, практикувати навички надання і отримання допомоги.	1
4.	Заняття 4 «Відповідальна і безпечна поведінка» Мета заняття: розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.	1
5.	Заняття 5 «Як розпізнати булінг» Мета заняття: оптимізація стосунків у групі, недопущення випадків булінгу, навчити розрізняти дружнє піддражнювання і булінг.	1
6.	Заняття 6 «Безпечна школа» Мета заняття: підвищення рівня самосвідомості учнів, встановлення зв’язку із власним внутрішнім «я» та один з одними та визначити  приміщення, або територію школи, де трапляються випадки насильства щодо учнів.	1
7.	Заняття 7 «Вчимося толерантності»  Мета заняття: зняття емоційного напруження, невпевненості у собі, формування толерантного ставлення до оточуючих.	1
8.	Заняття 8 «Як уникнути булінгу»  Мета заняття: розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.	1
9.	Заняття 9 «Ми всі різні але всі рівні» Мета заняття: розвивати навички безпечної поведінки, уміння аналізувати отриману інформацію; зняття емоційного напруження, невпевненості у собі; розвиток самосвідомості, самопізнання.	1
10.	Заняття 10 «Негативне ставлення до булінгу Мета заняття: підбиття підсумків щодо формування негативного ставлення до булінгу; розвивати в учнів здатність до емпатійного сприйняття оточення.	1
	Всього:	10

 

Заняття 1. «Знайомство з поняттям «булінг»

Мета заняття: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу, формувати нетерпимість до проявів агресії, розвивати співчутливе ставлення до жертв насилля, навички надання і отримання допомоги.

1.  Вправа "Павутинка запитань"(10 хв.)

Мета: знайомство учасників.

Матерали: клубок довгої мотузки.

Хід проведення: кожен учасник, перекидаючи іншому клубок, називає своє  ім’я та хобі. Той, намотуючи мотузку на один із пальців, називає своє ім’я та захоплення. Наприклад: «Я – Олена, люблю грати в шахи». Інші учасники підтримують повідомлення, вигукуючи разом у відповідь фразу «І це – здорово!», водночас піднімаючи великий палець. Так у колі утво­рюється "павутинка" з мотузки, що символізує тісний взаємозв'язок між учасниками тренінгу.

Після завершення психолог проводить обговорення.

- Які емоції ви відчували під час виконання вправи?

 - На вашу думку, чи є зв’язок між тим, як ми вітали один одного й темою нашого заняття?

2. Вправа «Правила роботи» (10 хв.)

Мета: показати необхідність вироблення й дотримання певних правил, за якими відбувається взаємодія людей у групі; прийняти правила для продуктивної  співпраці під час тренінгу.

Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную  вам прийняти певні правила, за якими ми будемо працювати .

- Навіщо нам потрібні правила для роботи на занятті?

- Чому важливо  їх не порушувати?

- Що буде, якщо в нашому житті ми  не будемо дотримуватися прийнятих норм?

                          Правила

1.                     Активність.

2.                     Право промовчати.

3.                     Бути відвертим.

4.                     Правило «тут» і «тепер».

5.                     Толерантність.

6.                     Конфіденційність.

3. Вправа «Казка про Скріпку» (5 хв.) [5]

Матеріали: коробка скріпок

Інструкція: під час розповіді, з канцелярської скріпки роблять певні фігурки.

Психолог: 1. Жила-була дівчинка-скріпочка. Вона була дуже життєрадісна, весела, товариська дівчинка. (Просто скріпка)

2.  Одного разу однокласники дали їй образливе прізвисько. І у неї виникло запитання «Чому?». (Знак питання)

3.  Іншого разу вона знайшла свій портфель в шкільному туалеті і дуже засмутилася. (нижня посмішка)

4.  Після закінчення уроків скріпочка вийшла погуляти на подвір’я, де інші дівчата почали чіплятися до неї, ображати та дали її стусана (Знак оклику). І скріпочка подумала, що їй робити? Хто її захистить? (Знак питання)

5.  Але, все рівно, вона часто згадує той момент, коли її ніхто не ображав і хоче, щоб все було як раніше (зробити смайлик)

Спробуйте зробити скріпочку такою, як вона була раніше.

Психолог розповідає учасникам казку про Скріпку. Наприкінці казки психолог проводить асоціацію стану Скріпки з впливом проявів насильства до дитини.

Обговорення:                                    

-              Можемо  ми  повернути  Скріпку  в  попередній  стан?  Чому  ні? 

-              Як  вплинули  прояви насильства на стан Скріпки?

4. Інформаційне повідомлення «Що таке булінг» ( 3 хв.)

Мета: ознайомити учасників з поняттям булінгу, його формами.

  Психолог: Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного.

  Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.

  4 головні компоненти булінгу:

- агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;

- така поведінка є навмисною.

Форми шкільного булінгу:

• фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);

• психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість) [12].

5. Гра «Камінь – ножиці - папір» ( 9 хв.)

1. Психолог об’єднує в пари учнів, які сидять поруч.

2. Гра „Камінь – ножиці - папір”.

  Психолог пояснює учням, що у цій грі існує складна система стосунків між трьома персонажами: каменем, ножицями і папірцем. Ножиці ріжуть

папір, папір може накрити камінь, а камінь зламати ножиці.

 

  Запропонуйте парам стиснути одну руку в кулак і, одночасно вимовляючи: „Раз – Два – Три”, на останньому складі показувати рукою один із трьох знаків: камінь (кулак), ножиці ( „ V „ двома пальцями) або папір (відкрита долоня). Той, хто виграв, отримує один бал. Переможцем стане той, хто перший набере 3 бали.

(Якщо учні не знайомі з цією грою можна намалювати схему на дошці)

Демонстрація відео „Камінь – ножиці - папір” [16 ].

Запитання для обговорення:

- Як почувався Папірець, коли прийшов вперше до школи? (Злякався, бо побачив групу ножиць, які сильніші за нього)

- Що він відчув, коли зустрів папірців? (Зрадів)

- Як його зустріли папірці? (Почали ображати, штовхати)

- Хто допоміг папірцеві? Як він це зробив? (Папірцеві допомогли одні із Ножиць, відігнавши кривдників і подавши йому руку)

- Що побачили Папірець і Ножиці, коли йшли зі школи? (Як двоє камінців ображають маленького Камінчика)

- Що зробили Ножиці? (Сховалися за стовпом, бо боялися камінців)

- Хто допоміг Камінчикові захиститися від кривдників? (Папірець прогнав кривдників і подав Камінцю рюкзак)

- Що Камінчик зробив для Ножиць? (Усміхнувся Ножицям і подарував квітку)

- Який висновок можна зробити з цієї історії? (Сильніший завжди має захищати слабших)

- Розглянемо, як це було в реальному житті серед ваших однолітків.

6. Перегляд відеоролика «Булінг в реальному житті» (4 хв.) [17].

  Підсумок: Підтримка та взаємодопомога дуже важливі для людини, що зазнає насилля, булінгу. Якщо ви стали свідком такої ситуації, не можна бути байдужим, треба намагатися припинити насилля, за потреби покликати на допомогу.

 

7. Вправа «Рука допомоги» (10 хв.)

           Мета: розробка стратегії з боротьби з булінгом.

  За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнав в школі, потерпав від принижень і насмішок.

  Жертви булінгу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Такі учні іноді просто бояться ходити до школи.

  Допомогти жертві булінгу інколи досить просто. Перше, що ти можеш зробити, - не підтримувати тих, хто знущається. Твоє ставлення має бути таким, щоб ініціатори булінгу відчули, що ти не погоджуєшся з тим, що відбувається. Якщо бачиш, що з когось насміхаються, допоможи йому вийти з цієї ситуації, покажи свою підтримку, скажи, що він чи вона не заслуговує на таке ставлення. Люди, яких ображають, часто почуваються самотніми – допоможи їм відчути, що вони не одні.

  Пропоную Вам виконати завдання: написати на кожному пальці, які способи боротьби з булінгом ви можете запропонувати (вітатися з жертвою булінгу, звернутися до старших по допомогу, не поширювати пліток, не підтримувати тих, хто ображає інших) (Додаток 5)

  Підсумок: Наша підтримка дуже важлива для людини, яка зазнає булінгу.

  8. Вправа «Ліфт» (4 хв. ) [ 1 ]

  Покладіть долоню на живіт. Уявіть, що живіт – це перший поверх будинку. Трохи вище – шлунок – це другий поверх. Потримайте там долоню. Тепер покладіть її на груди й уявіть, що це третій поверх. Приготуйтеся, ми починаємо «поїздку на ліфті». Вдихніть ротом глибоко і повільно так, щоб повітря дійшло до першого поверху – до живота. Затримайте подих. Видихніть ротом. Вдихніть і «підніміть ліфт» ще на один поверх – до грудей. Затримайте подих. Видихніть ротом. Під час видиху ви відчуваєте, що напруження та хвилювання виходить із тіла, немов із дверей ліфта (декілька разів).

 

9. Вправа «Серця доброти» ( 5 хв.)

Психолог роздає учням „серця доброти” ( додаток 6).

 - Було б набагато ліпше, якби люди замість булінгу робили щось добре одне для одного. Пропоную вам написати на серці те, що може допомогти іншій людині, зігріти їй душу

(поділитися парасолькою під час дощу, притримати для когось двері). Зберіть усі „серця”, перемішайте їх, вам потрібно витягнути навмання одне серце та наступного тижня зробити те, що написано на вашому серці доброти, для когось іншого.

 

Заняття 2 «Булінг та його види»

  Мета заняття: ознайомити з поняттям булінгу, його видами та проявами, розвивати навички конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, виховувати почуття емпатії.

  1. Гра в банан  (5 хв.)

  Мета: посміятися, налаштування роботи в групі.

1. Психолог вибирає якийсь предмет: банан, в’язку ключів тощо.

2. Всі учасники стають у коло, тримаючи руки за спиною.

3. Один доброволець стає в середину кола.

4. Психолог обходить учасників і таємно вкладає предмет комусь у руки.

5. Учасники починають його передавати за спиною з рук у руки.

6. Задача добровольця в середині — вгадати по обличчю, хто тримає предмет, і помінятися з ним місцями.

7.  Гра повторюється знову.

2. Повторення правил роботи в групі (2 хв.)

3. Вправа «Пісочний годинник» (5 хв.)

Мета: визначити очікування учасників тренінгу.

Обладнання: стікери, фліпчарт із намальованим пісочним годинником маркери.

Хід вправи:

На стікерах учасники пишуть свої очікування від тренінгу і прикріплюють їх у верхній частині малюнку пісочного годинника (додаток 7).

  4. Інформаційне повідомлення «Булінг та його види» ( 10 хв.) [ 5 ]

  Психолог: Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування. Хоча школи багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, батьки заздалегідь краще інших можуть навчити дітей запобігати проявам такої поведінки й зупиняти їх.

Пропоную поради про те, як треба справлятись із чотирма найбільш поширеними видами булінгу.

1. Вербальний (словесний) булінг

  Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

  Приклад: одна дитина каже іншій: «Ти дуже, дуже гладкий, просто як твоя мама».

2. Фізичний булінг

  Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

  Приклад: з дитини привселюдно стягують штани на дитячому майданчику.

3. Соціальний булінг

  Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

  Приклад: група дівчаток у танцювальному класі обговорює вечірку у вихідні та обмінюється фотографіями, не звертаючи при цьому жодної уваги на одну дівчинку, яку діти вирішили не запрошувати, роблячи вигляд, що її не існує.

4. Кіберзалякування, кібербулінг

  Що це таке: кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

  Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?!».

5. Перегляд відеоролика «Чи стикалися ви з випадками булінгу у школі?» ( 5 хв.) [18].

     Обговорення:

- Після перегляду даного відео ролика, які у вас емоції?

- Чи впливають знущання, залякування на подальше життя жертв булінгу?

    6. Вправа - асоціації  «Булінг» (10 хв.)

Матеріали: папір , ручки.

1.    Якщо булінг- це меблі, то які?

2.    Якщо булінг – це герой з мультфільму, то який?

3.    Якщо булінг - це дерево, то яке?

4.    Якщо булінг - це явище природи, то яке?

5.    Якщо булінг - це техніка, то яка?

6.    Якщо булінг - це музичний інструмент, то який?

7.    Якщо булінг - це посуд, то який?

8.    Якщо булінг - це блюдо, то яке?

9.    Якщо булінг - це літературний твір, то який?

10.  Якщо булінг - це тварина, то яка?

11.  Якщо булінг - колір, то який?

12.  Якщо булінг - людина, то яка?

13.  Якщо булінг - погода, то яка?

14.  Якщо булінг - це пора року, то яка?

15.  Якщо булінг - транспорт, то який?

16.  Якщо булінг - птах, то який?

17.  Якщо булінг - казка, то яка?

18.  Якщо булінг - іграшка, то яка?

19.  Якщо булінг - комаха, то яка?

20.  Якщо булінг - спорт, то який?

Психолог: Прочитайте, що вийшло? Що це означає?

- Чи хтось з Вас зустрічався з явищем булінгу в житті?

-Скажіть як можна зупинити булінг у класі?

 (Підводить підлітків до висновку, що потрібно стати на захист тих, кого образили і не підтримувати агресорів).

7. Вправа «Тягар емоцій»  (8 хв.)

Мета: надати можливість учасникам відчути переживання, які виникають у жертви булінгу, виховувати почуття емпатії.

  Психолог: Перед вами камінці та мушлі. Виберіть з них те, з чим у вас асоціюється негативна емоція.

  Зараз кожен з вас назве ту емоцію, про яку подумав, і вкине камінець чи мушлю у шкарпетку. Спробуйте зробити кілька кроків.

Обговорення:

 - Чи важко було виконувати вправу?

 -  Як ви думаєте, емоції кого ми називали?

 -  Що ви при цьому відчували?

- Як можна прив’язати виконання цієї вправи з нашою темою?

  8. Вправа «Дзеркало» (5 хв.) [ 9 ].

Кожен учасник мімікою і жестами „дражнить” свого сусіда, той передражнює у відповідь і передає далі – своєму сусіду. Гримаса передається по колу. Таким чином передаються ще кілька емоцій.

Обговорення:

-         Який механізм упізнавання почуттів?

-         Які м’язи задіяні?

-         Що ви відчуваєте, коли бачите мімічне відображення емоцій?

9. Вправа «Підсумки» (10 хв.)

Мета: підвести підсумки тренінгу, з’ясувати чи справдилися очікування учасників.

Обладнання: стікери, плакат із пісочним годинником.

Учасники відповідають на запитання:

- Яку нову інформацію, нові знання ви отримали під час опрацювання теми?

- Як ви будите використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

- Як Ви чинитимете, якщо будете свідком (жертвою) булінгу?

Відповіді записуються на стікерах і прикріплюються на малюнок пісочного годинника знизу.

 

 

 

 

 

 

Заняття 3 «Соціальна структура булінгу»

  Мета заняття: поглибити знання про булінг, формувати нетерпимість до проявів агресії, вчити розв’язувати конфліктні ситуації без застосування психологічного та фізичного насилля, практикувати навички надання і отримання допомоги.

1. Вправа «Пухнастик і колючка» (7 хв.) [10]

  Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

  Матеріали: набір невеликих пухнастих і колючих предметів (ватні кульки і кнопки), скринька (коробка).

  Психолог вітається із групою і запитує, з якими емоціями вони прийшли на сьогоднішнє заняття (з «колючкою», що символізує неприємності, роздратування, негатив, чи з «пухнастиком» — радістю, піднесеністю).

  Починаючи із психолога, всі по черзі вибирають «колючку» чи «пухнастика» і проговорюють свої емоції, кладуть предмети у скриньку.

2. Повторення правил роботи в групі (2 хв.)

3. Вправа «Квітка сподівань на лісовій галявині» ( 10 хв.)

Мета: налаштування на групову взаємодію та актуалізацію особистісної мотивації до участі в семінарі, з'ясувати сподівання й очікування учасників гри щодо тренінгу; визначити питання, на які слід звернути увагу в процесі роботи з групою.                       

Хід проведення: Учасники отримують стікер у формі «квіточки» (додаток 8), і пишуть свої очікування, сподівання. Після цього кожен їх зачитує і прикріпляє  на плакат «Лісова галявина» (додаток 9).

4. Інформаційне повідомлення «Соціальна структура булінгу» ( 5 хв.) [3].

Соціальна структура булінгу:

•  переслідувач (кривдник, агресор);

•  постраждала дитина (жертва);

•  спостерігач.

  Зараз ми можемо пригадати, що можливо кожен з нас мав якусь свою роль у булінгу. Наприклад був спостерігачем, але при цьому не задумувався, що є безпосереднім його учасником.

  Як розпізнати жертву:

•  діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;

•   невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;

•  діти, які мають руде волосся, повні чи худі;

•  діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);

•  діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

Як розпізнати агресора:

•  якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;

•  виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;

•  вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;

•  не дуже гарно вчаться;

•  мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Як розпізнати спостерігача:

•  діти з кола кривдника;

•  однокласники;

•  випадкові учні або ін..

Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач, а завтра – жертва.

 

5. Вправа «Чому так стається?» (15 хв.) [ 6 ]

Психолог пропонує взяти картки  різних кольорів та розмірів: « Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони там є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там, і показувати комусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу об’єднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла" (агресор) , "око" (спостерігач)  , "мішень" (жертва)  .

А зараз кожна група буде мати своє завдання:

Група "агресор" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити.

Група "жертва" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників.

Група "спостерігач" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу.

Обговорення напрацювань      

  6. Вправа «Агресивна і беззахисна істота» (10 хв.) [1].

  Мета: усвідомлення учасниками своїх невпевнених і агресивних проявів поведінки, зняття надмірної емоційної скутості, вирівнювання активності і спонтанності.

Обладнання: папір, маркери, олівці.

  Хід вправи:

  Вправа проводиться в два етапи. На першому етапі кожен учасник малює невідому агресивну істоту, розказує про способи її нападу, агресії і показує цей спосіб у русі.

  На другому етапі кожен учасник малює невідому беззахисну істоту і показує способи її захисту.

  Важливо, щоб способи нападу і захисту не описувалися учасниками, а відтворювалися невербально.

Запитання для обговорення:

  - Які емоції  у вас виникли під час виконання вправи?

  - Яку поведінку, агресивну чи невпевнену, було легше відтворювати? Чому?

7. Притча «Кавові зерна» (5 хв.)

  Прийшла донька до батька і каже:

– Батьку, я втомилася. В мене таке важке життя, я не бачу в ньому ніякого сенсу! У мене постійно труднощі і проблеми… Я весь час пливу проти течії… В мене просто немає більше сил!!! Що мені робити?

  Батько замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою, в одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав каву.

  Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце, налив у чашку кави з третьої каструлі.

– Що змінилося? – запитав він дівчину.

– Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона.

– Ні, доню моя, це лише поверховий погляд на речі. Поглянь: тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу.

  Те саме відбувається і з людьми: сильні зовні можуть розклеїтися і стати слабкими, тоді як крихкі та ніжні лише затвердіють і зміцніють.

– А кава? – запитала дочка.

– О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилась у новому ворожому середовищі і змінила його, перетворивши окріп на чудовий ароматний напій.

  Є особливі люди, які не змінюються під тиском обставин, а самі змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання з будь-якої, навіть найбільш несприятливої ситуації.

  Я хочу, щоб ти припинила вести себе як «морквина», згадала про те, що ти людина, щастя якої – в її власних руках!

  Будь як кава. Будь сильнішою за каву!

  Змінюй обставини, зростай!

                                        

Запитання для обговорення:

- Коли у вас з’являються якісь труднощі, що ви робите?

 - Що ви отримуєте, долаючи скрутні ситуації?

 - Чого вас вчать труднощі?

8. Вправа «Засмагаємо» ( 2 хв.)

Уявіть собі, що ноги засмагають на сонечку (витягніть ноги вперед, сидячи на стільцях). Підніміть ноги вверх, потримайте їх так. Ноги напружилися. Напружені ноги стали твердими, кам’яними. Опустіть ноги. Вони втомилися, а тепер відпочивають, розслаблюються. Як добре, приємно стало. Вдих – пауза, видих – пауза.

Ми прекрасно засмагаємо! Вище ноги піднімаємо!

Тримаємо … Тримаємо … Напружуємо …

Загораємо! Опускаємо… Ноги не напружені, розслаблені.

9. Вправа  «Мікрофон» ( 4 хв.)

Ø     На занятті мені сподобалося…

Ø     Для себе я взяв (взяла)…

Ø     Я зрозумів (зрозуміла), що…

Ø     Тепер я зможу…

Психолог: Бажаю, щоб у вашому житті ситуацій насилля було якомога менше, щоб на життєвому шляху зустрічалися тільки доброзичливі, чуйні люди. Дякую всім за плідну співпрацю!

 

 

 

 

 

Заняття 4 «Відповідальна і безпечна поведінка»

 

Мета  заняття: розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

1. Вправа «Трям-привіт!» (5 хв.)

Мета: знайомство із учасниками тренінгу, створенні атмосфери довіри, співробітництва.

Кожен повинен за певний час (1-3 хв.) встигнути привітатися за руку з максимальною кількістю людей. Увагу учасників фіксується на тому, що руку треба тиснути доброзичливо, дивлячись в очі людині.

Необхідно підрахувати кількість людей, з якими ти привітався.

Обговорення:

- "Хто привітався більше, ніж з 5 людьми?

- А більше ніж з 15?"

          - Оплески самим бадьорим!

2. Повторення правил роботи в групі (2 хв.)

3. Вправа «Екран настрою»  (5 хв.)                                                                           

Мета: створення доброзичливої  атмосфери,  позитивного настрою у колективі.

  Хід проведення вправи:
          По колу передаються картки з кумедним зображенням емоцій (додаток 10). Кожен учасник запам’ятовує номер картки, на якій намальовано ту емоцію, що відповідає його настрою, і по колу передає один одному якесь гарне побажання за допомогою міміки й жестів. Картка, яку обрало більшість, прикріплюється до стенду «Екран настрою» (додаток 11) (Зображень може бути декілька).

4. Перегляд відеоролика  «Нік Вуйчич розказав про булінг у школі» (5 хв.) [19].

Перегляд відеоролика.

  Обговорення:

-              Хто переважно стає жертвами булінгу?

-              Як з насмішками боровся наш герой відео?

5. Інформаційне повідомлення (2 хв.)

  Жертвами булінгу найчастіше стають учні з незвичайною зовнішністю (помітні шрами, косоокість тощо, або ж зовнішністю, не звичною для даної громади, – інший колір шкіри, розріз очей тощо); замкнуті і сором’язливі діти, діти з низькою самооцінкою, неуспішні у спілкуванні; діти, у яких немає друзів серед однолітків (більш успішні в спілкуванні з дорослими, часто діти зі специфічними інтересами, що призводить до сприйняття їх як «диваків», талановиті та обдаровані); фізично слабші за однолітків хлопчики; у молодших класах – неуспішні у навчанні, неохайно одягнені діти.

  Жертвою булінгу може стати дитина, погляди якої відрізняються від загальноприйнятих у даному колективі, новий учень у класі, родина якого була активним учасником протестних акцій. Діти можуть не розказувати про ці випадки нікому з дорослих. Особливо це стосується хлопчиків, від яких батьки, через поширеність гендерних стереотипів, вимагають, щоб ті були мужніми і протистояли цькуванню [11].

6. Вправа «Банка життя» (15 хв.) [ 7 ]

Мета: навчити учнів правильно розставляти життєві пріоритети.

Ставимо на стіл велику скляну банку.

Сьогодні ми хотіли б поговорити з вами про життя. Що ви можете сказати про цю банку? (учні починають давати відповіді. Наприклад: «Вона порожня» або «вона скляна» і т. д.)

Далі дістаємо з-під столу мішок із великими мушлями й починаємо вкладати їх у банку доти, доки вони не заповнять її до самого верху.

- А тепер що ви можете сказати про цю банку?

Далі дістаємо пакет із горохом і засипаємо його також. Горох заповнив простір між мушлями.

- А тепер?

Тоді дістаємо пакет із піском, його теж засипаємо в банку. Через якийсь час у банці не залишилося вільного простору. Тоді витягаємо пляшку води і вливаємо її в банку.

- А от тепер банка повна!

Тож зараз я буду пояснювати вам, що щойно відбулося. Банка – це наше життя. Мушлі – це найважливіші речі в нашому житті, це наша родина, це наші діти, наші кохані – все те, що має для нас величезне значення. Це стосунки.

Горох – це речі, не настільки значимі для нас, це матеріальне в нашому житті і це дуже важливе.

Пісок – це значні дрібниці в нашому житті, всі ті дрібні проблеми, які супроводжують нас впродовж усіх прожитих днів.

Вода – це собі давати можливість відпочити і розслабитись.

Якби ми спочатку засипали у банку пісок, то в неї уже не помістилися б ані горох, ані камені. Ніколи не дозволяйте різній дрібноті заповнювати ваше життя, закриваючи вам очі на значно важливіші речі.

- А що ж означає вода?

- Наскільки б ваше життя не було заповнене, завжди є трішки місця для байдикування. Незважаючи ні на які проблеми, точно знайдеться час на те, щоб розслабитися й відпочити!

- І стосунки, і матеріальна блага, і здавалось би незначні дрібниці та події нашого життя важливі, вони і складають наше життя.

7. Вправа «Скринька безпеки»  (10 хв.)

Мета: формувати в учнів навики відповідальної та безпечної поведінки, спонукати підлітків до пошуку шляхів захисту у небезпечних для них ситуаціях.

  Психолог: Завдання вправи полягає у тому, що кожен з вас повинен подумати і написати:

1. Як захистити себе від булінгу.

2. Що повинен робити учень у ситуації булінгу.

  Озвучивши свої рекомендації, вкинути їх у спільну "скриньку безпеки".

Психолог записує на ватмані всі, запропоновані дітьми, варіанти.

Рекомендації:

1. Зберігай спокій, дій хоробро та обійди ситуацію.

2. Стримуй гнів.

3. Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися.

4. Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, психолог чи соціальний педагог).

5. Повідом про булінг когось із дорослих анонімно.

6. Поговори про це з своїм братом, сестрою, знайомими.

7. Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!

8. Усунь провокативні фактори.

  ПАМ’ЯТАЙТЕ!

• Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.

• Ваша власність належить тільки вам.

• Ви маєте право на допомогу.

• Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

8. Енерджайзер  «Сік.  Чай.  Шейк» (6 хв.)

  Психолог  пропонує  учасникам  створити  коло,  взяти  один  одного  за талію  та  діяти  за  інструкцією  тренера. Коли  тренер  говорить  слово  «сік» - робити  крок  вперед  лівою  ногою, коли  говорить  слово «чай» - робити  крок вперед  правою  ногою. Коли  тренер  говорить  «шейк»  пишемо  вісімку  бедрами.  

  9. Вправа «Яблука» (10 хв.)       

       Психолог: «А тепер я пропоную вам оцінити наше заняття. Для цього кожен з вас візьме по одному яблуку з кожного кошика (вирізані з кольорового паперу). У першому кошику червоні стиглі яблука, на яких ви повинні написати те, що вам найбільше сподобалося і їх ми повісимо на дерево. У другому кошику лежать зелені незрілі яблука. На них напишіть те, над чим варто було б подумати і так само повісьте їх на дерево (Додаток 12, 13 ).

 

Заняття 5 «Як розпізнати булінг»

 

Мета  заняття: оптимізація стосунків у групі, недопущення випадків булінгу, навчити розрізняти дружнє піддражнювання і булінг.

1. Вправа «Паперовий бум» ( 5 хв.)

Мета: налаштувати учасників на позитивну атмосферу роботи в групі, зняття тривожності та скутості.

Всі учасники отримують завдання наробити якомога більше паперових кульок різного розміру, після чого об’єднуються у 2 команди і розташовуються в різних кутах кімнати. За сигналом психолога команди починають «обстріл суперника» зробленими паперовими кульками. Вправа дозволяє зняти емоційну напругу та вивільнити приховану агресію.

2. Повторення правил роботи в групі ( 2 хв.)

3. Очікування «Хмари сподівань» (7 хв.)

Мета: формування власної мети діяльності, мотивація та усвідомлення відповідальності за досягнення певних результатів.

Запропонувати продовжити речення „Від цього тренінгу я очікую…” Попросити висловлюватися лаконічно. «Всі люди на щось сподіваються в цьому житті: одні мають позитивні сподівання, а інші бачать тільки погане. А на що сподіваєтесь Ви?»

4. Гра «Барготи та рутери» (7 хв.) [ 3 ]

Мета: показати вплив стереотипу на спілкування.

Барготи живуть в країні, яка називається Баргонія. Мешканці Баргонії - прекрасні люди! Діти там майже ніколи не б’ються, а дорослі спокійно працюють. Їдять вони здебільшого рис, але тарілки барготів ніколи не бувають пустими. Погода в Баргонії не змінюється весь рік – там тепло і сонячно, і дме легкий вітерець.

Рутери живуть в країні, яка називається Рутрією. Її мешканці - дуже погані люди. Діти завжди сваряться, дорослі не працюють, ніколи не миряться і завжди б’ються. Погода в Рутрії завжди холодна, дощова.

Обговорення:

- Якщо уявити, що у вас виник конфлікт із одним із цих казкових героїв, то хто це буде – баргот чи рутер?

- Приклад з життя, коли через «навішування ярликів» виникають конфлікти між людьми і нерозуміння в спілкуванні. Навіть від найкращого друга можна почути образливі слова та піддражнювання.

5. Робота у групах «Булінг чи піддражнювання?» (15 хв.) [ 5 ]

Мета: навчитися розрізняти дружнє піддражнювання і булінг.

Учні об’єднуються у групи за порами року.

Групи виконують завдання 1.

Психолог: Прочитайте твердження. Запишіть у колонку „Булінг” ті твердження, які містять ознаки булінгу, а в колонку „Піддражнювання” – дружніх піддрязнювань (додаток 14 ).

Булінг	Піддражнювання
Тобі не подобається ця людина, у вас погані стосунки.	Ти та інша людина – добрі друзі.

 

Обговорення:

- Що, на вашу думку, трапляється частіше: булінг чи піддражнювання?

Психолог: Зараз ми з вами виконаємо вправу, у процесі якої ви повправляєтеся відрізняти дружні піддражнювання від булінгу.

Учням роздаються склеїні смайлики. Охочий зачитує ситуації з карток, а учні показуюь відповідний смайлик.

Ви з другом ідете до класу. "Поспіши, копухо, бо запізнимося"	Ти добре відповів на уроці. Однокласник сказав: "Молодець, вискочко!"	Однокласник закриває ніс і каже: "Від тебе тхне, як від скунса! Це огидно!" І всі в класі починають сміятися
Однокласник, дивлячись на твої нові штани, каже з посмішкою: "Де ти їх узяв? На звалищі?"	Ти почав носити окуляри. Однокласник каже: "Вони так подурному виглядають, чотириокий!" Тобі стало сумно	Ти в друга у гостях. На обід подають шоколадний пудинг. Друг знає, що ти обожнюєш шоколад, і каже: "Треба швидко їсти, бо з нами сьогодні шоколадний монстр!"
Ти виграв у свого брата гру. І він каже: "Не можу повірити... Я тебе вб'ю!"	Ти обідаєш у шкільній їдальні. До тебе підходить однокласник, якого ти не любиш, і каже: "Тобі краще відмовитися від обіду, жиртрест"	Ти і декілька однокласників граєте у баскетбол. Коли ти втретє не закидаєш м'яч у корзину, один із них каже: "Ну ти і мазило!" І всі сміються
Однокласник намалював твій портрет зі смішними вусами і повісив його на видноті. Всі сміються, але тобі зовсім не смішно	Ти кумедно танцюєш, щоб розсмішити друзів. Вони сміються. Тобі також смішно	Ти виконав пісню на конкурсі талантів. Після виступу твій однокласник сказав: "Ти співав, наче собака на ланцюгу". Тобі стало сумно

 

Психолог: Булінг суттєво відрізняється від типових конфліктів і непорозумінь між друзями або однокласниками. Булінг – це:

-              людині завдали болю, принизили фізично або словесно;

-              така поведінка повторюється;

-              це було зроблено навмисно;

-              людина, якій заподіяли шкоду, не може сама захистити себе;

-              людина, яка вчинила булінг, має переваги (старша, фізично сильніша, у неї вищий авторитет у групі) [7].

6. Перегляд мультика про Капітошку ( 15 хв.)

Мета: показати учням як важливо залишатися самим собою.

Кожен з нас рівний у своїх правах. Кожен з нас такий самий, але водночас такий різний. Хтось високий, а хтось ні. Ти вмієш жартувати, а я ні. Перелік таких порівнянь можна продовжити. Але всі можемо поважати один одного та дружити, навіть якщо ми дуже різні. Чи пам’ятаєте ви мультик про Капітошку? Давайте переглянемо його?

(Мультик про Капітошку ) [20].

Обговорення:

 - Чи прагнув Вовк дружби? (Ні)

- Які слова він повторював коли розглядав себе в дзеркалі? (Щоб його боялись)

- Чому він прагнув викликати в інших страх? (З нього насміхались)

- Що роздратувало Вовка, коли він побачив Капітошку? (Сміх Капітошки)

- Чому? (Вовк вважав, що Капітошка сміється з нього)

- Чи у ставленні до Капітошки Вовк проявив насилля? Як саме?

- Якою була реакція Капітошки на вчинки Вовка?

- Чи стали б головні герої мультфільму справжніми друзями, якщо б  Капітошка відреагував  інакше, наприклад спробував дати здачу чи обурився?

- Як ми живемо? Як ставимося один до одного? Чи має значення для інших і навіть для нас, що ми говоримо? Хочу розповісти вам ще одну притчу.

  7. Притча «Скільки важить сніжинка?» (5 хв.)

Одного разу маленька синичка, сидячи на засніженій гілці дерева, запитала в дикого голуба:

— Скільки важить одна сніжинка?

— Не більше, ніж нічого, — відповів він їй.

— Тоді я хочу розповісти тобі дуже цікаву історію, —

вела далі синичка. — Одного разу я сиділа на ялиновій гілці, й почався снігопад. Це ще не була віхола, й легкі сніжинки спокійно лягали на дерева. Я нарахувала 7435679 сніжинок, які опустилися на ялинову гілку. І коли остання сніжинка, що, як ти сказав, «важить не більше, ніж нічого», впала на неї — гілка зламалася. — Після цього синичка злетіла, залишивши голуба у глибокій задумі.

Скільки важать наші слова? Часом ті слова, які «не важать» нічого, наші вчинки, які ми робимо, непомітні для нас самих, лягають великою образою й болем на інших. І під таким тягарем може зламатися кожна людина. Я точно знаю, що хоча б раз, але кожен із нас завдавав образи іншим, навіть не зауважуючи цього.

Насправді слова, з якими ми звертаємося одне до одного, важать дуже багато: добрими, лагідними можна підняти людині настрій, зробити її щасливою, а злими і жорстокими — засмутити, образити, принизити і навіть убити. Про це потрібно пам’ятати під час спілкування і конфлікту, щоб не зіпсувати стосунків назавжди.

Я щиро вірю і повністю впевнена, що кожен з вас вживатиме такі слова, що підніматимуть настрій іншим, щоб будувати і не руйнувати. Адже те, що ми говоримо так чи інакше лишає слід у серці людини, якій ми це сказали. Наш клас – це маленька сім’я. Мені, та й вам, хотілося б, щоб у нашій сім’ї завжди панувало добро, взаємоповага, не було сварок, лихослів’я. А наш клас – це ще й частинка більшої сім’ї – нашої школи. Я переконана, що кожен із вас прагне, щоб наша школа стала територією Добра. Тому пам’ятайте правило, яке називають Золотим «Усе, що хочете аби робили вам люди, те робіть їм  і ви» [ 13 ].

Психолог:  Скільки важать наші слова? Часом ті слова, які «не важать» нічого, наші вчинки, які ми робимо, непомітні для нас самих, лягають великою образою й болем на інших. І під таким тягарем може зламатися кожна людина.

8. Побажання (4 хв.)

Кожен учасник по черзі бере у руки м’яч і озвучують свої враження від отриманих знань, що би ще хотіли почути на ступний раз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 6 «Безпечна школа»

Мета заняття: підвищення рівня самосвідомості учнів, встановлення зв’язку із власним внутрішнім «я» та один з одними та визначити  приміщення, або територію школи, де трапляються випадки насильства щодо учнів. 

1. Вправа «Десять «я»» (10 хв.)

Мета: підвищити самооцінку особистості, переключити увагу на менш важливе.

Діти сідають у коло. У кожного аркуш паперу та олівець. У колонку кожен на своєму аркуші записує десять «я», потім напроти кожного «я» записує ті думки, які спали на думку. Наприклад: «Я люблю морозиво».

2. Повторення правил роботи в групі (2 хв.)

3. Вправа «Чарівна подушка»  ( 5 хв.)

Мета: дати можливість учасникам висловити свої бажання, і при цьому відчути, що інші уважно слухають ці бажання, сприймають їх.

Матеріали: маленька подушка.

Психолог повідомляє, що є чарівна подушка, яку покладено в центрі кола, і кожний учасник, по черзі, має, сидячи на ній, розповісти групі про свої очікування від тренінгу та про бажання, які виникають із цього приводу.

4. Методика «Мапа школи» (20 хв.)  [ 3 ]

Мета: визначити місця, де учні почувають себе некомфортно.

Психолог роздає учням «Мапу школи». Просить їх уявити,  що цей будиночок є  їхньою школою. Ваше завдання  намалювати та вказати місця, де ви можете почуватися не комфортно, де намагаються не перебувати.  Такі місця позначаєте червоним кольором. Також позначте місця безпечні та комфортні для вас зеленим кольором.

Як потрібно позначати:

На Мапі школи  будиночок розділено на квадрати –  це місця в яких потрібно вказувати кабінет, чи приміщення ( додаток 15).

До кожної з клітинок потрібно вписати номер кабінету із списку (що під малюнком), або ж назву кабінету. Щоб позначити комфортність, чи не комфортність приміщення/кабінету, клітинку потрібно позначити відповідним кольором, або штрихуванням.

Для школярів старшого віку, можливий варіант вказувати лише номери приміщень і кабінетів зі списку, виділяючи їх тим чи іншим кольором, залежно від комфортності перебування. 

Зауважте, що список кабінетів та приміщень не є вичерпним. Учні можуть вказувати власні варіанти  (3).

Обговорення:

-  Де на території школи ти/Ви відчуваєте себе комфортно?

-  В яких місцях в школі ти любиш проводити час/ грати?

-  Де ти не любиш грати? Які місця в школі ти не відвідуєш? Чому?

-  Де ти не любиш бувати з чим це пов’язано?

5. Перегляд відеоролика «Безпечна школа» ( 6 хв.) [21]

Обговорення:

         - Які переживання у вас виникали, коли в и переглядали ролик?

         - Отже, переглянувши відео ролик, хто скаже, що таке булінг?

         - У чому полягає ця проблема?

6. Вправа - руханка «Східний базар» ( 10 хв.)

Психолог: ”Через пару хвилин ми з вами влаштуємо східний ринок. Але попередньо треба підготуватися. Кожен отримує аркуш паперу. Складіть його навпіл по горизонталі і порвіть на дві половинки. Ці половинки в свою чергу теж згинайте і розривайте ще на дві половинки. Разом у вас чотири половинки. Тепер кожну з них знову розривайте навпіл. Всього у кожного з вас вийшло 8 половинок. На кожній з цих восьмушок розбірливо напишіть своє ім'я і кожну записку складіть текстом всередину кілька разів, щоб не було видно вашого імені. Підготовлені записки складаємо на цей стіл. Перемішати гірку записок.

Тепер ми з вами вирушимо на східний ринок. Кожен по черзі підходите до гірки і витягайте 8 папірців.

Протягом наступних 5 хвилин вам доведеться вмовляннями, суперечками, обміном знайти і повернути собі всі вісім листочків з вашим ім'ям. Перші два покупці, яким вдасться швидше за всіх придбати дорогий товар будуть вважатися переможцями.

7. Вправа «Помічник»  (5 хв.)

Мета: визначити осіб, яким довіряють учні, до яких вони могли звернутися по допомогу у випадку булінгу.

Учасникам пропонується проранжувати трьох осіб до яких вони могли звернутися в першу чергу у випадку булінгу:

- „батьки”

- „класний керівник”

- „вчитель – предметник”

- брат або сестра

 - друг або подруга

Обговорення:

- До кого в школі ви може звернутися за допомогою в складній ситуації?

- Чи є вдома така особа до якої ви звертаєтесь у разі якихось проблем? Чому саме ця людина?

8. Вправа «Віночок побажань» ( 2 хв.)

Узяти за руку сусіда і продовжити фразу: «Я бажаю тобі…». Не відпускати руки. По завершенні заплющити очі й подумки побажати всього найкращого тим, кого ви любите.

 

 

 

 

Заняття 7 «Вчимося толерантності»

   Мета заняття: зняття емоційного напруження, невпевненості у собі, формування толерантного ставлення до оточуючих.

1. Вправа «Ми з тобою схожі» (5 хв.)

           Учасники стають у коло. Інвентар – м’ячик. Потрібно кидати м’яча один одному, уважно слідкуючи, хто саме подає вам м’яча, бо коли м’яч потрапляє до вас, потрібно сказати, чим ви схожі з тією людиною, яка його подала. «У нас з нею сірі светри і т.д.». 

2. Повторення правил роботи в групі (2 хв.)

3.  Вправа «Щоб говорити правду»  ( 7 хв.)

Мета:  дати можливість учасникам, які вже знайомі і були разом упродовж певного часу, дізнатися один про одного щось нове.

  Учасники розташовані на стільцях по колу, по черзі повідомляють про себе чотири твердження. Три з них - правильні, одне - неправильне. Інші учасники, які слухають повідомлення, занотовують те, що вони можуть підтвердити, а що ні. Після того, як усі повідомлення зроблено, учасники порівнюють свої здогади. Під час цієї вправи інколи трапляються справжні сюрпризи.

4. Вправа «Цікаві історії» (20 хв.) [ 3 ]

Мета: заохочення учасників до спілкування, обговорення спільних справ, визначення спільних інтересів, формування сприятливого психологічного клімату.

Хід виконання:

1. Сформуйте хмару слів, що стосуватимуться вашого обговорення. Наприклад, це можуть бути слова і фрази, безпосередньо пов’язані з темою заняття: «булінг», «жертва», «дружба», «насилля», «конфлікт», «безпека», «цькування», «агресія», «кривдник», «знущання»   та ін. Напишіть усі ці слова на папірцях-наліпках.

2. Поділіть дошку на дві частини, на одній з яких розташуйте наліпки зі словами, а другу залиште для того, щоб потім переносити туди папірці.

3. Запропонуйте кожному учаснику обрати слово чи фразу, що надалі задаватиме тему його розповіді, а потім перенести цю наліпку на іншу частину дошки.

4. Після розповіді інші учасники групи, що хочуть розказати історію на таку ж тему, обирають фразу чи слово, діляться своїми думками і міркуваннями, додаючи наліпки до тих, що на дошці.

5. Наприкінці вправи на дошці буде представлено групи взаємопов’язаних фраз і слів, які покажуть, як поєднуються зацікавлення учнів, чи хочуть вони спілкуватися одне з одним тощо.

- Виконання цієї вправи допомагає на більше дізнатися один про одного і ми навіть не здогадувались, що у нас є багато чого спільного.

5. Вправа «Сенкан»  (10 хв.)

Для того, щоб створити власний сенкан, можна скористатись простою формулою, в якій цифрою позначено номер рядка, а словесне пояснення – вимоги до форми і змісту:

1 – тема (іменник).

2 – опис (два прикметники).

3 – дія (три слова).

4 – ставлення (фраза – чотири слова).

5 – перефразування сутності (одне слово).

Тема сенкану «Булінг»

Обговорення:

-  Чи важко було вам виконати дане завдання?

-  Що ви відчували?

-  Хто бажає розказати, що у нього вийшло?

6. Гра  «Піраміда зі стаканчиків» (10 хв.)

Мета: вчити командній роботі, умінню слухати та ставити себе на місце іншого, терпінню, зосередженості, здатності шукати компроміси для вирішення проблеми.

Метеріали: гумові стрічки або гумки для волосся, паперові чи пластикові стаканчики.

Психолог об’єднує учасників у групи по 4-6 учні.

З гумової стрічки потрібно зробити кільце. Це може бути і гумка для волосся, головне, аби вона добре тягнулася. До гумки на рівній відстані прив’яжіть цупкі нитки, їх кількість дорівнює кількості учасників у команді.

Учасники мають розтягнути гумку так, аби вдалося одягнути її на перевернутий пластиковий чи паперовий стаканчик. Далі потрібно послабити натяг і зуміти перенести усі ємності, які є «будівельним» матеріалом піраміди. Виграє та команда, яка має терпіння та розуміння один одного.

7. Вправа «Побажання і мрії»  ( 5 хв.)

На папірці учасники продовжують два твердження — перше „Мої побажання (кому назвати під час вправи)”, друге — «Мої мрії на майбутнє (стосовно теми заняття)”.

 

 

Заняття 8 «Як уникнути булінгу»

 

          Мета заняття:  розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

1. Вправа «Шпигунський звіт» (5 хв.) [ 14 ]

Мета: пригадати пройдений матеріал, підготуватися до робочого дня.

Інструкція.               

  Психолог пропонує учасникам скласти звіт «шпигуна» про події вчорашнього дня: кожен має сказати одне речення (оскільки «звіт шпигуна» - дуже короткий) про те, що видалося найважливішим та найкориснішим з подій попереднього дня тренінгу, повторювати вже назване, не можна.

2. Повторення правил роботи в групі ( 2 хв.)

3.  Вправа - очікування «Кишені» ( 10 хв.)

Учасники заповнюють три кишені, які мають назви:

-  очікування від себе,

-  очікування від групи,

-  очікування від тренінгу.

Учасники висловлюються про свої почуття, мотивацію, очікування від тренінгу.

4. Вправа «Кольори» (3 хв.)

Різнокольорові листочки (червоні, жовті, зелені та сині) за кількістю учасників. До заняття необхідно підготувати жетончики двох або більше кольорів. Перед початком занять перемішати жетончики і роздати по одному кожному учаснику. Коли необхідно буде розділити групу, потрібно просто повідомити учасникам, що один колір жетончиків-це перша команда, а другий колір-другa.

5. Вирішення конфліктних ситуацій у казках (20  хв.) [ 8 ]

Психолог: Учні, а зараз ми спробуємо на практиці проаналізувати, які прояви насильства чи булінгу зображено в епізоді казки  «Гидке каченя». ( Розподіл на команди за картками «Аналітики», «Логіки» або «Захисники», «Адвокати». Вибір капітанів команд).

Завдання:

Прочитати ситуацію, визначити порушення прав героїв, прояви насильства, жорстокого поводження, булінгу над героями, намалювати плакат на захист свого героя, придумати  презентацію свого плакату.

1.     Уривок з казки «Гидке каченя» Ганс Христиан Андерсен 

 У заростях лопуха в однієї старої садиби мама-качка вивела каченят, але останнє пташеня виглядало жахливо і не було схоже на інших. Мешканці пташиного двору відразу не злюбили гидке каченя, через що постійно нападали на пташеня. Мати, спочатку захищала сина, незабаром теж охолола до нього. Не витримавши принижень, каченя втекло з двору до болота, де, незважаючи на свій вид, змогло подружитися з дикими гусьми. Але незабаром вони були вбиті мисливцями. Після цього каченя втекло з болота і після цілого дня поневірянь знайшло хатинку, де проживали бабуся, кіт і курка. Старенька залишила пташеня у себе, в надії що воно буде нести яйця. Кіт і курка, що жили в будинку, стали насміхатися над каченям, і коли йому раптом захотілося плавати, він не знайшов у них розуміння і пішов жити на озеро. Одного разу на озері гидке каченя побачило лебедів і полюбило, як не любило досі нікого. Але підійти до них він так і не наважився, боячись, що буде так само відхилений, як раніше.

З приходом зими каченя замерзало в озері, але один селянин підібрав його і відніс додому. У новому житлі каченя пробуло недовго: він злякався дітей, що захотіли пограти з ним, і втік на вулицю. Зиму він провів у кущах біля озера. Коли настала весна, каченя навчилося літати. Одного разу, пролітаючи над озером, він побачив плаваючих в ньому лебедів. На цей раз він вирішив наблизитися до них, навіть якщо вони вирішать закльовувати його. Але опустившись на воду, каченя випадково глянув на своє відображення і побачив там такого ж прекрасного молодого лебедя. Інші лебеді з радістю прийняли його в свою зграю. Ще зовсім недавно лебідь був гидким каченям і не міг навіть мріяти про таке щастя ….

Виступ капітанів команд . Підлітки представляють плакати, розповідають, які порушення прав казкових героїв вони визначили в командах.

(Орієнтовна відповідь: 1) казка «Гидке каченя»: порушені права - всі герої повинні мати однакові права незалежно від походження; кожна дитина має право на любов і піклування; приниження, через те, що не такий як всі; бойкотування, ігнорування, булінг;

Психолог:  Молодці ви справилися з завданням! А чи є такі ситуації в житті?

-  Як  їх можна владнати?

-  Чи правильно вчиняли негативні герої в казках?

-  Послухайте поради, як уникнути булінгу.

6. Пам’ятка «Поради, як уникнути булінгу» (10 хв.)

Психолог: А наступне ваше завдання таке: розробити поради, як уникнути булінгу. Працюєте в тих самих групах. По завершенню роботи кожна група презентує свої роботи.

Після завершення роботи психолог доповнює поради:

1.                     Упевнись, що ти не є кривдником.

2.                     Заступайся за тих, кого ображають.

3.                     Якщо ти став або стала жертвою булінгу -  розкажи про це дорослим (батькам або вчителю).

4.                     Якщо ти побачив / побачила, що над кимось знущаються – клич на допомогу, привертай увагу дорослих.

5.                     Стався до інших так, як хочеш, щоб ставились до тебе.

7. Вправа «Кораблик» (5 хв.)

Уявіть собі, що ви на кораблі. Хитає. Щоб не впасти, розставте ноги ширше й притисніть їх до підлоги. Руки зчепіть за спиною. Хитнуло праворуч – притисніть до підлоги праву ногу (права нога напружена, ліва розслаблена, трохи зігнута в коліні, носком торкається до підлоги). Випряміться! Розслабте ногу. Хитнуло в інший бік – притисніть до підлоги ліву ногу. Випряміться. Вдих – пауза, видих – пауза. Стало палубу качати! Притисніть ноги до палуби! Міцніше одну ногу притискаємо, а другу розслабляємо. Виконайте вправу по черзі для кожної ноги. Далі ще раз повторити позу спокою.

8. Вправа  «Мікрофон» ( 5 хв.)

Ø     На занятті мені сподобалося…

Ø     Для себе я взяв (взяла)…

Ø     Я зрозумів (зрозуміла), що…

Ø     Тепер я зможу…

Психолог: Ми завжди повинні пам’ятати, що насамперед ми – люди. Сьогодні ми багато дізналися нового, цікавого один про одного, кожна людина – це особистість зі своїми талантами, здібностями, «родзинками». У кожного з нас є багато  позитивних рис, а є, звичайно, і негативні. Над такими рисами потрібно працювати. Звичайно, ми повинні поважати один одного, бо ми –ЛЮДИ!

 

Заняття 9 «Ми всі різні, але всі рівні»

 

Мета заняття: розвивати навички безпечної поведінки, уміння аналізувати отриману інформацію; зняття емоційного напруження, невпевненості у собі; розвиток самосвідомості, самопізнання.

1. Вправа «Подібність і відмінність» (5 хв.)

Психолог: Незважаючи на те, що ми усі різні, ми розмовляємо, спілкуємося один з одним. Давайте знайдемо відмінності і схожість один з одним. Кожен з вас повинен вимовити фазу, звертаючись до сусіда справа: “Ми з тобою схожі, тим що ... (називається будь - яка ознака “схожості “), але на відміну від тебе я ... (називається будь - якої ознака “відмінності “). Наприклад: “Ми
з тобою схожі, тим що любимо тварин, а особливо кішок, але на відміну
від тебе я люблю їсти пломбір з солоним огірком.”

2. Повторення правил роботи в групі ( 2 хв.)

3. Вправа «Друкарська машинка» ( 8 хв.)

Мета: згуртованість колективу, налаштування на спільну роботу.

Учасникам загадується народне прислів’я «Дружба – найбільший скарб». Букви, з яких складається вислів, розподіляються між членами групи. Потім фраза повинна бути сказана як можна швидше, причому, кожен називає свою букву, а в проміжках між словами всі аплодують в долоні.

4. Вправа «Риба для роздумів» ( 30 хв.) [ 13 ]

Мета: розвиток самосвідомості, самопізнання  учасників.

Матеріали: методика "Незакінчені речення", коробка або корзина.

Хід проведення: копії незакінчених речень розрізаються, складаються у макети рибок. Корзина, в якій знаходяться рибки, ставиться в центрі кола. Кожен учасник по черзі ловить "рибу" і зачитує речення, завершуючи його своїми словами. Після кожної відповіді відбувається обговорення, тривалість якого визначає ведучий, що дає сигнал переходу черги до іншого "рибалки" ( додаток 16).

Незакінчені речення:

—Мій найбільший страх —це...

—Коли інші принижують мене, я...

—Я не довіряю людям, які...

—Я гніваюсь, коли хтось...

—Я насправді дуже не люблю в собі...

—Я сумую, коли...

—Я хотів би, щоб мої батьки знали...

—Коли мені хтось подобається, кому не подобаюсь я...

—Вибираючи між '"активний" і "пасивний", я назвав би себе...

—Я ношу такий одяг тому що...

—Головна причина, через яку мені подобається бути в цій групі...  ,

—Коли інші люди ведуть себе по відношенню до мене, як мої батьки, я...

—Моє найнеприємніше переживання в дитинстві...

—У моєму характері мені найбільше подобається...

—Коли мені хтось не подобається, кому подобаюсь я...

—Мені подобається...

—В школі...

—Мені не вдалось...

—Мені потрібно...

—Я кращий, коли...

—Я ненавиджу...

—Єдина тривожність...

—Я таємно...

—Танцюючи...

—Я не можу зрозуміти, чому...

—Я, здається, розумію, чого хочу, коли...

—Найкраще, що могло б статись зі мною...

—Найважче всього мені,..

—Коли я наполягаю на своєму, люди...

—Якщо б я міг змінити в собі дещо, я б...

—В людях мені найбільше подобається.., тому що...

—Найбільше від інших людей мені потрібно..

Психолог:Як бачимо ми всі різні, у нас різні думки, різні страхи чи вподобання, різні міркування  та хоча ми мислимо неоднаково це не дає нам право не поважати думки інших людей.

Люди в усьому світі можуть мати різний вигляд, належати до різних віросповідань,  мати різну освіту і перебувати на різних щаблях соціальної драбини, але усі вони однакові.

5. Притча «Все залишає свій слід»  ( 10 хв.)

  Жив-був один дуже запальний і нестриманий молодий чоловік. І ось одного разу його батько дав йому мішечок з цвяхами і сказав, щоб кожен раз, коли він не стримає свого гніву, вбити один цвях в стовп огорожі. У перший день в стовпі було декілька десятків цвяхів. Другого дня ще більше.. Наступного тижня він навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій гнів, ніж забивати цвяхи. Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив контроль над своїми емоціями. Він розповів про це своєму батьку і той сказав, що цього разу кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути зі стовпа по одному цвяху. Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку, підвів до огорожі і сказав: «Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такий шрам, як і ці дірки. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся - шрам залишиться».

 

Обговорення:

- Як ви емоційно відзиваєтесь на цю притчу?

6. Вправа «Валіза» ( 5 хв.)

Мета: підвести підсумки  тренінгу.

Перед вами ілюстрації валізи, пральної машини, кошика для сміття. (додаток 16).

  Пропоную вам розподілити «знання і навички, що ви отримали на тренінгу», за принципом:

- якщо  не отримав ніякої цінної для себе інформації або вам було нецікаво – стікер прикріпіть до корзини для сміття;

- якщо є нові знання, але їх треба ще раз «прокрутити» - до пральної машини;

- якщо отримані знання нові та корисні – до валізи, щоб забрати з собою та втілювати в життя.

 

 

 Заняття 10 «Негативне ставлення до булінгу»

 

Мета  заняття: підбиття підсумків щодо формування негативного ставлення до булінгу; розвивати в учнів здатність до емпатійного сприйняття оточення.

1. Рухлива гра «Перевтілення» (5 хв)

Мета: переключити учасників із розумової діяльності на активну фізичну, щоб вони мали змогу відпочити.

Хід виконання: психолог каже, що дітям буде потрібно рухатися відповідно до тих фраз, які він зачитуватиме.

Уявляємо і зображаємо в русі:

- тигра, який пробирається у джунглях;

- робота;

- орла, що летить над скелями;

- королеву Франції;

- каструлю, у якій щось кипить.

2. Повторення правил роботи в групі ( 2 хв.)

3. Вправа «Вавилонська вежа» (18 хв.) [ 14 ]

Мета: підвищення рівня згуртування і взаємодії в групі, розвиток навичок невербальної комунікації.

Інтрига (ігрова метафора), яка розповідається перед інструкцією ігри: "Всі ми чудово пам'ятаємо міф про Вавилонську вежу. Величезну кількість людей було зібрано для будівництва. Безліч засобів і матеріалів було використано для її зведення. Процес споруди йшов. Але башта так і не була збудована тому, що люди які її будували ,в одну мить стали розмовляти на різних мовах і перестали розуміти один одного.

А чи сильно змінилися люди за ці тисячоліття ? Чи завжди ми можемо домовитися? Чи можемо ми зрозуміти один одного без слів, не володіючи спільною мовою?

Саме це нам зараз і належить з'ясувати!

Інструкція (поетапна, дослівна):

   1. Зараз ми розділимося на дві команди, приблизно рівні за кількістю учасників.

   2. Кожна команда може користуватися "будівельними матеріалами" -канцелярським приладдям (папір, маркери, клей, стікери, ножиці і т. д.) - в необмеженій кількості, але жоден з учасників не може користуватися голосом. Тобто в процесі гри вам не можна розмовляти! Правило це нескладне, але саме воно повинно чітко виконуватися. За кожне порушення правила команда буде позбавлятися одного з видів будівельних матеріалів.

   3. У вас є 15 хвилин, і ваша мета - у повному мовчанні побудувати свою "Вавилонську вежу"!

   4. Отже, вежі побудовані! Зараз ми виміряємо і подивимося, хто ж став переможцем. В результаті напруженого швидкісного будівництва перемогла команда... (називаються імена учасників команди).

   Тепер ми акуратно розмістимо вежу на її вже законне почесне місце!

    В даний момент від учасників команди-переможців може з’явитися  пропозиція поставити поряд башти обох команд. Тренеру слід підтримати цю ініціативу. Якщо ж пропозиції не буде, то ведучий може сам акуратно натякнути учасникам про таку можливість. Наприклад, наступним чином: "Чесно кажучи, мені дуже подобаються обидві башти, і мені здається, що вони відмінно б виглядали разом. Як думаєте?" Варто відзначити, що тренер має сам вирішити, чи потрібно йому робити учасникам таку пропозицію. (На його рішення можуть вплинути такі фактори, як реакція обох команд на перемогу (поразка) у змаганні, емоційний стан групи на даний момент тренінгу, особливості групової динаміки тощо).

Можливі питання для обговорення:

• Як пройшов процес будівництва?

• Що ви відчували, спілкуючись без слів, тобто не вербально?

•  Які переживання зараз у представників команди яка перемогла?

•  Які переживання зараз у представників команди яка не перемогла?

• Наскільки успішно вдалося виконати завдання і не повторити помилок "стародавніх предків"?

• Чи задоволені ви результатом своєї команди? А своїм власним?

• З якими труднощами довелося зіткнутися в процесі гри?

• Що дозволило домовитися, зрозуміти, що і як потрібно робити?

• Що заважало процесу "будівництва"? Які труднощі подолати не вдалося?

• Хто і які функції брав на себе?

• Хто був виконавцем, хто генератором ідей, хто організовував інших тощо?

• Чим керувалися при визначенні того, хто чим буде займатися, за що відповідати в ході будівництва ? Чому ви обрали для себе саме такі ролі? Хто і як відчував себе, виконуючи саме таку роботу?

- Як вам здається, що змінилося б, якщо б можна було розмовляти? Що саме?

Психолог: Будь – які конфлікті ситуації або непорозуміння можна вирішити спілкуючись один з одним.

4. Виготовлення дерева «Булінг» (25 хв.)

Заповнення заготівок «дерева», де корені – причини цькування, стовбур – власне проблема булінгу, гілки – види цькування, а листки – способи вирішення чи уникнення (додаток 18).

5. Перегляд відео-ролику «Як боротися з булінгом: поради для дітей»  (3 хв.)

Якщо ти зіткнувся з булінгом, не закривайся у собі – з цим не впоратися самотужки. Давайте поглянемо наступне відео [22].

Запитання для обговорення:

-  Чи потрапляли ви в такі ситуації?

-  Ким ви були кривдником чи жертвою?

6. Вправа  «Пакуємо папки» ( 7 хв.)

Мета: провести рефлексію заняття. Визначити рівень обізнаності дітей з даної тематики, та зацікавленість цією проблемою.

Матеріали:

-  Ватман «Робочий стіл»,

-  Стікери.

Хід проведення:

Наші заняття дійшли логічного завершення. Подумайте, друзі, щоб ви взяли із собою з наших занять, які знання вам стануть у пригоді?

-  Якщо учасник отримав нові та корисні знання, які стануть йому корисні у житті – стікер « відправляють»  у свою Папка;

-  якщо учасник не отримав ніякої цінної для себе інформації або йому було нецікаво - стікер « відправляють»  у свою Корзину;

-  якщо отримані нові знання потрібно повторити для кращого засвоєння - стікер « відправляють»  у Програму.

 

Підведення підсумків, завершення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.А.Ю. Гузь Я – причина агресії //Шкільному психологу. Усе для роботи, №3, 2017 р. с. 23

2. Не смійся з мене: просвітницько – профілактична програма тренінгових занять. Посібник для вчителя. Лях Тетяна Леонідівна.

3. Інтернет – ресурс: https://naurok.com.ua.

4. Васильєва Г.В. Психологічний тренінг як засіб зниження агресії            (розвивальна програма), рішення експертної комісії від 27.02. 2016 р.

5. Інтернет – ресурс: Заняття з елементами тренінгу «СТОП БУЛІНГ: протидія жорстокості та насильства» https://naurok.com.ua.

6. Кацалап  В.В., Савкова І.О., Програма тренінгових занять «СТОП- Булінг» орієнтована на профілактику насилля в шкільному середовищі.

7. Інтернет – ресурс llt.multycourse.com.ua/.../8%20клас_%20Тренінг%203_%20Стоп%20булінг.pdf

8. Бернацька І.В. Заняття з елементами тренінгу «Попередження насильства та булінгу в школі».

9. Гончарова-Чагор А.О., Комплексна програма соціально-психологічного тренінгу «Нове покоління», орієнтована на профілактику та корекцію проявів некерованої агресивності та насилля в шкільному середовищі.

10. Ю.В. Мельник Надання допомоги дітям – жертвам насилля//Шкільному психологу. Усе для роботи, № 5, 2016 р. с. 12.

11. Назаренко С.М. Методичні рекомендації. Протиидія булінгу в умовах спеціального навчальногозакладу.

12. Інтернет – ресурс: https://www.ippo.if.ua/predmety/ocppsr/.../Bagatska_N.doc1

13. Інтернет – ресурс https://vseosvita.ua/.../trening-skazemo-nasillu-stop-konspekt...

14. Шушкевич Л.С. Тренінгове заняття на тему: «Згуртований, доброзичливий колектив як запорука успішного навчання учнів».

15. Куртова С.С. Булінг у школі. https://ru.osvita.ua 

16. https://www.youtube.com/watch?v=S9IuN8ka1C8

17. www.youtube.com/watch?v=2r-YKO9N9yg

18. www.youtube.com/watch?v=yyfbfkQeQVo

19. www.youtube.com/watch?v=W9SMzj4aJNI

20. www.youtube.com/watch?v=EGzTvRQLtYU

21. www.youtube.com/watch?v=wxW2l8WhYe8

22. www.youtube.com/watch?v=espwzDTLVkE

Додатки

Додаток 1

 Дай, будь ласка, відповідь на наступні запитання.

Будь відвертим, в іншому випадку вся робота не має сенсу. Після того як прочитаєш запитання, запиши прізвище однокласників в будь – якому порядку. Перед тим як почнеш працювати, напиши своє ім’я, прізвище, клас. Успіху тобі!

Прізвище та ім’я                                                                                      .

Клас                           .                                                             

Дата тестування                                            .

1 запитання. Якщо тобі прийдеться перейти навчатися в іншу школу, кого зі своїх однокласників ти візьмеш у новий клас?

1.

2.

3.

4.

5.

2 запитання. Кого із однокласників ти не взяв би в свій новий клас?

1.

2.

3.

4.

5.

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                                        Додаток 2

Анкета  «Клімат у колективі»

Мета: визначити рівень та характер у взаємовідносинах між учнями класу, які фактори сприяють або заважають успішному досягненню мети колективу.

Вік учнів: від 13 років.

Обладнання: роздруковані бланки анкет,  ручки.

Інструкція:

Заповнюючи анкету, учень у письмовій формі відповідає на її запитання.

                                      КЛІМАТ У КОЛЕКТИВІ

Клас ____

Дата _________

Прізвище, ім’я __________________________         

1. Оціни стан власного здоров’я  (у відсотках)
2. Із ким у тебе виникають конфлікти:
а)  з учителями;
б)  з адміністрацією школи;
в)  з  учнями;
г)  з батьками;
3. Де ти зазвичай знімаєш напругу, розряджаєшся?
а)  вдома;
б)  в школі;
в)  інший варіант (вкажи)
4. Ти часто хворієш?
5. Як ти вважаєш, ваш клас згуртований колектив?
6. Чи дратує тебе характер і тональність критики з боку вчителів?
7. Чи брав ти участь у розробці :
концертної програми?
шкільної виставки?
ін.. проектах?
8. Чи відчуваєш ти у школі наявність творчої атмосфери?
9. Чи влаштовує тебе характер спілкування у вашому класі?
10. Чи є в класі особи, з якими ти б не хотів спілкуватися?
11. Чи відчуваєш ти гордість від того, що навчаєшся у цій школі?
12. Чи помічають вчителі твої досягнення?
13. Чи вважаєш ти, що у вашому класі панує взаєморозуміння?
14. Твої однокласники з повагою ставляться одне до одного?
15. Коли ти стикаєшся з недоліками, ти прямо кажеш про них?
16. Чи полюбляєш ти жартувати?
17. У тебе є звичка перебивати співрозмовника?
18. У класі є особи, які тобі:
а)  симпатичні;
б)  байдужі;
в)  антипатичні;
19. Часто твої ідеї або пропозиції приймаються класом?
20. Ти із задоволенням приходиш до школи?

 

Додаток 3

 

 

Тест

 

Мета: виявити рівень агресивності в поведінці учня

Вік учня: від 14 років

Обладнання: роздруковані бланки тесту, олівці чи ручки

 

Інструкція:

Учень має дати відповідь «так» або «ні» на наступні запитання: 

1. Чи терпляча ти людина?

2. Чи впевнений ти в пріоритеті сили над логікою?

3. Чи вважаєш, що оточуючі заздрять тобі з того чи іншого приводу?

4. Чи важко тобі утриматися від сварки, якщо ти з кимось категорично не згодний?

5. Чи подобається тобі іноді робити щось на зло іншим?

6. Чи буваєш ти неввічливим в тих чи інших ситуаціях?

7. Чи любиш ти читати детективи, дивитись бойовики та фільми жахів?

8. Чи подобається тобі кепкувати з інших, бути критичним і саркастичним?

9. Чи є поруч із тобою людина, яку ти по-справжньому ненавидиш?

 10. Чи буваєш ти неприємним для оточуючих?

 11. Чи вважаєш ти, що дітей слід карати за неслухняність?

 12. Чи вважаєш ти, що застосування смертної кари у деяких випадках виправдане?

13. Чи відчував ти коли-небудь таку лють, що розбивав чи рвав якусь річ?

 

 

Обробка отриманих результатів.

За кожну позитивну відповідь нараховується 1 бал.

0-4 бали.  Учень доброзичливий по відношенню до оточуючих, вважає, що найкращий спосіб спілкування – порозуміння. Він схильний вірити в душевне благородство людини, доброту, справедливість і любов як фактори, які визначають обличчя людства. Але вміння володіти власними емоціями і почуттями нерідко поєднується з недостатністю впевненості в собі.

5-8 балів.  Учню властива стриманість, але вона не має нічого спільного з байдужістю чи невпевненістю в собі. У випадку необхідності він здатний підкоряти своїй волі інших людей, не дозволить їм керувати собою, вміє протиставити невмотивованій агресії власну активно-захисну поведінку.

8-13 балів.  Учень явно схильний до агресивних імпульсів по відношенню до оточуючих і втрати самоконтролю. Його агресивність носить наступальний характер і досить часто є невмотивованою з боку інших. Він не завжди навіть сам усвідомлює, що його прагнення бути відвертим насправді часто означає прояв агресії. Він часто дає негативні оцінки оточуючим, підвищує тон і використовує лайливі слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бланк тесту

Прізвище, ім’я ___________________________________     Дата _______________

№ з/п	Запитання:	Варіант відповіді:				Бали
		Так	Ні
1	Чи терпляча ти людина?
2	Чи впевнений ти в пріоритеті сили над логі-кою?
3	Чи вважаєш, що оточуючі заздрять тобі з того чи іншого приводу?
4	Чи важко тобі утриматися від сварки, якщо ти з кимось категорично не згодний?
5	Чи подобається тобі іноді робити щось на зло іншим?
6	Чи буваєш ти неввічливим в тих чи інших ситуаціях?
7	Чи любиш ти читати детективи, дивитись бойовики та фільми жахів?
8	Чи подобається тобі кепкувати з інших, бути критичним і саркастичним?
9	Чи є поруч із тобою людина, яку ти по-справ-жньому ненавидиш?
10	Чи буваєш ти неприємним для оточуючих?
11	Чи вважаєш ти, що дітей слід карати за неслухняність?
12	Чи вважаєш ти, що застосування смертної кари у деяких випадках виправдане?
13	Чи відчував ти коли-небудь таку лють, що розбивав чи рвав якусь річ?
Загальна кількість балів:

Висновок: _______________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 4

 

АНКЕТА

“Моє життя в сім’ї та школі”

 

1.      Чи існує, на Вашу думку, проблема насильства в нашій країні?

 - так___             - ні___                - не думав(-ла) про це___

2.      Які типи насильства, на Вашу думку, найбільш поширені в нашому суспільстві?

−       насильство в дорослому середовищі;

−       насильство дорослих над дітьми;

−       насильство старших дітей над молодшими;

−       насильство між дітьми одного віку;

−       насильство між представниками різної статі;

−       сімейне насильство;

−       ваш варіант _____________________________

3.      Чи існує проблема насильства, проявів жорстокості у Вашому закладі?

 - так___             - ні___                          - утруднююсь відповісти___

4.      Чи існує проблема насильства та проявів жорстокості у Вашій сім’ї?

 - так___             - ні___                         - утруднююсь відповісти___

5.   Які, на Вашу думку, основні причини виникнення насильства в учнівському середовищі? Три причини

−       культ сили, який пропагується засобами кіно і телебачення;

−       конфліктні стосунки у сім’ї;

−       наслідування поведінки дорослих;

−       кризові явища у суспільстві;

−       важке матеріальне становище у сім’ї;

−       низький рівень культури батьків;

−       вживання наркогенних речовин;

−       недостатній виховний вплив школи;

−       комп’ютерні ігри агресивного характеру;

−       неефективні дії правоохоронних органів;

−       впевненість у безкарності вчинку;

−       інше___________________________

6.     Чи доводилось Вам бути свідком насильства (жорстокого поводження) з Вашими друзями, однолітками, школярами?

                                 - так___                                             - ні___

 

7. Чи доводилось Вам хоч раз в житті зазнавати ... ?

Види насильства	З боку батьків	З боку вчителів*	В учнівському середовищі
Фізичне насилля: стусани, удари кулаком, ногами, побиття, навмисне нанесення тілесних травм та пошкоджень іншій людині.
Психологічне  (емоційне) насилля: постійні покрики, ігнорування, приниження, несправедливі звинувачення, залякування, лайка, присвоєння прізвиськ, примус до дій, які людина не хоче виконувати.
Сексуальне  насилля: небажані словесні образи сексуального характеру та дотики; залякування, обман та примус до близькості або проституції; демонстрація порно та розбещення, зґвалтування.
Нехтування  потребами дитини: нехтування фізичними потребами (потребами в їжі, одязі, сні) та недостатня захищеність від небезпеки, нехтування медичними потребами, нехтування потребами в освіті та відмова дитині в підтримці, увазі, любові.

*а/Педагоги, б/класні керівники, в/вихователі.

7.     Уявіть собі ситуацію, що Ви стали жертвою насильства. Ваші дії:

−       буду кликати на допомогу;

−       звернусь до батьків і все їм розкажу;

−       звернусь за допомогою до вчителів;

−       звернусь за допомогою до психолога;

−       не буду звертатись до дорослих, діятиму на власний розсуд;

−       інше_______________________________________________________

8.     Якою, на Вашу думку, буде поведінка вчителів, класних керівників, якщо вони стануть свідками проявів насильства серед учнів?

−       намагатимуться припинити насильство;

−       вдаватимуть, що не бачать нічого;

−       вони часто самі є ініціаторами насильства і кривдження учнів;

−       інше ___________________________________________________________

9.     Від кого на Вашу думку, Ви зможете отримати розуміння та допомогу, якщо насильство станеться в Вашій сім’ї?

-         від родичів;

-         від друзів;

-         від педагогів;

-         вихователів;

-         майстрів виробничого навчання;

-         класного керівника;

-         від психолога;

-         працівників правоохоронних органів

-         Ваш варіант ___________________________________________________________

10.                       Чи допускаєте Ви можливість фізичного покарання дітей за їх вчинки?

−       категорично заперечую;

−       лише в окремих випадках;

−       так, це потрібно.

11.                       Чи хотіли б Ви більше дізнатися про себе під час роботи з психологом?

 - так___             - ні___                - важко відповісти___

12.                       Ваша стать:                чоловіча ___                                   жіноча___

 

Дякуємо за відповіді!

 

Додаток 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

 

 

 

 

 

 

Додаток 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 10

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 12

 

 

 

 

Додаток 13

Додаток 14

Твердження:

Ти та інша людина – добрі друзі.

Це трапляється регулярно, приміром, щодня.

Ти відчуваєш страх, образу.

Слова чи дії цієї людини не ображають тебе.

Людина припиняє дражнитися, коли ти просиш її про це.

Тобі не подобається ця людина, у вас погані стосунки.

Смішно усім, зокрема й тобі.

Це трапляється зрідка.

Людина намагається зачепити твої почуття.

Людина не зупиняється, коли просиш.

Смішно всім, крім тебе. Тобі це неприємно.

Інша людина сильніша за тебе.

Ти та інша людина рівні.

Ти почуваєшся в безпеці.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 15

 

 

 

Додаток 16

 

 

 

 

 

 

Додаток  17

 

               

Додаток 18